Koli shhe zvіrі govorili

Перегортаючи сторінки улюблених казок, ти зрозумієш, що казки - то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають. У казках народ завжди цінує Людину! Не за її соціальним становищем, а за тим, яка вона: добра чи зла, правдива чи підступна, що несе своїм існуванням іншим людям. Знаходячи в навколишньому «живому» світі чимало схожого до своєї людської поведінки, звичок, наші предки у своїй уяві зображували його подібним до себе - вівці, коти, кози, собаки, кури, зайці, лисиці, вовки, ведмеді тощо в казках говорять, співають, сватаються, одружуються, ходять один до одного в гості, бенкетують, колядують, судяться. Картини людського життя передаються алегоріями - через образи тварин. Іван Франко – Коли ще звірі говорили