Taras Shevchenko – författare

Т. Шевченкові довелося покинути Україну ще в п''ятнадцятирічному віці. Коли він отримав волю, освіту, роботу й повернувся на батьківщину, то був уражений у саме серце — там панувала ще більша неволя, кріпосницькі порядки стали ще жорстокішими, а славна гетьманська столиця Чигирин перетворилася в руїни, заросла травою. Забулися волелюбні козацькі традиції. Поет висловлює надію на те, що він своїм гарячим поетичним словом зможе «викувати до старого плуга новий леміш і чересло», тобто розбудить громадську думку, спонукає до дії. Йому хочеться, щоб до байдужої, «гнилої» крові влили живу, чисту, святу козацьку, яка розбудить волю. Він сподівається, що все-таки «встане правда на сім світі». Тарас Шевченко - "Чигрине, Чигрине".

Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. Ніхто вже не слухає з такою увагою старців-кобзарів, які співають про козацькі подвиги. Та ліричний герой не зважає на це: він сам, у своїй хаті, буде співати старих пісень, буде згадувати. Неначе сама велична історія розмовляє з ним, і від цього стає легше. Тарас Шевченко - "Гайдамаки".

Боротьба українського народу проти турецько-татарських загарбників. (Важка доля судилася Україні: спустошливі набіги татар, що несли смерть, сльози, поневолення. Туга за рідним краєм і ненависть до ворогів, віра у визволення і радість перемоги - такі теми порушувалися у творах українських письменників. У поемі "Гамалія" Т. Шевченко відтворив часи, коли Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки простягала, під хана погнала. Тарас Шевченко - "Гамалія".

Поема починається із заспіву. Поет розповідає про те, як в одному селі жив князь разом зі своєю дружиною. Князь постійно влаштовував п''яні бенкети разом із друзями. Княгині важко жити із чоловіком-п''яницею. Їй в молодості раяли не виходити заміж за князя та вона не послухала чужих порад. Згодом княгиня вагітніє і у неї народжується донечка. Княгиня радіє народженню дитини. Вона любить і леліє свою дочку, сама її виховує і недопускає свого п''яного чоловіка. Княгиня сама навчає дочку «накупивши у Ромнах» книг. Тарас Шевченко - Княжна У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, "мов намальований сіяв". Марія принесла вечерю, сама ж не їла, лише дивилася на дивного гостя, слухала його розмову, що падала на серце. Дівчина з глеком пішла по воду до криниці, а гість за нею... Тарас Шевченко - Марія Молода українська дівчина на ім''я Катерина зустрічається з російським офіцером (вона у творі називає його Іваном) і згодом вагітніє від нього. А її коханий тим часом поїхав на війну в Туреччину, вона чекає його повернення, але він так і не повертається. Тарас Шевченко - Катерина

У повісті використано фабулу однойменної поеми. В цьому творі Шевченко продовжив розробляти тему трагічної долі зведеної представником вищого суспільного стану жінки з народу. Одна з центральних тем Шевченкової творчості (поеми «Катерина», «Слепая», «Відьма», «Марина», повість «Капитанша») — тема покритки в «Наймичці» розкривається в новому аспекті: зображенні морально-психологічної драми матері позашлюбної дитини, змушеної заради її щастя приховувати своє материнство. Найближче за фабулою до Шевченкової повісті стоїть «Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ''яненка, проте героїня Г. Квітки сама виховує свого сина, отже, у побудові головної сюжетної ситуації Шевченко був цілком оригінальним. Тарас Шевченко - "Наймичка".

Хома Кичатиб, сотник Галя, дочь его Стеха, молодая ключница у Кичатого Назар Стодоля, друг его Гнат Карый, друг его Хозяйка на вечерницах Слепой кобзарь, жиди-музыканты, молодые козаки и девушки и сваты от чигиринского полковника. Действие происходит в XVII столетии, близ Чигирина, в козацкой слободе, в ночь на рождество христово. Тарас Шевченко - "Назар Стодоля".

Поема починається з прологу-роздуму і 15 невеликих розділів, позначених римськими цифрами. Дія відбувається за часів перших християн у Древньому Римі. Сам поет не називає навіть приблизно час дії, але висуває припущення, що події відбуваються за часів Декія (Деція) чи Нерона (потім пише «Нехай за Не́рона»). Молода гарна римлянка одружилась і народила хлопчика — Алкіда. Тарас Шевченко - "Неофіти".

До збірки увійшли твори: «Утоплена», «Тризна», «Відьма», «І мертвим і живим, і ненародженим», «Варнак». Тарас Шевченко - "Поеми".

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне . До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,- ввібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій , що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем».

Тарас Шевченко – Кобзар

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне . До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,- ввібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій , що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем».

Тарас Шевченко – Кобзар

Це видання є унікальним, бо дає читачеві можливість не тільки день за днем увесь рік занурюватися у творчість геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861), а й почути, як звучать його поезії у виконанні професійної акторки і популярної телеведучої Яніни Соколової. Видання ілюстроване малюнками, начерками й офортами Шевченка, який до того ж був талановитим художником, академіком гравюри Петербузької академії мистецтв.

Найновіше видання «Кобзаря» укладене й підготовлене до друку за сприяння Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Тексти творів подані за оригіналами рукописів і першодруків, що дозволило усунути неточності, допущені у пізніших виданнях. Книгу прикрашають репродукції картин та замальовок Шевченка, які супроводжуються мистецтвознавчим коментарем. (Najnovishe vydannja «Kobzarja» ukladene j pidgotovlene do druku za spryjannja Instytutu literatury imeni T. G. Shevchenka NAN Ukrai''ny. Teksty tvoriv podani za oryginalamy rukopysiv i pershodrukiv, shho dozvolylo usunuty netochnosti, dopushheni u piznishyh vydannjah. Knygu prykrashajut'' reprodukcii'' kartyn ta zamal''ovok Shevchenka, jaki suprovodzhujut''sja mystectvoznavchym komentarem.)

Тарас Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про той час, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні будуть поважати мову, культуру та історію народу, а люди будуть щасливими.

Ім`я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому поставлені пам`ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім`ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.

(Taras Shevchenko — vydatnyj ukrai''ns''kyj poet, prozai''k, dramaturg, hudozhnyk, politychnyj i gromads''kyj dijach. Vin buv ljudynoju universal''nyh obdaruvan'' ta interesiv. Vse jogo zhyttja i tvorchist'' buly prysvjacheni ukrai''ns''komu narodu. Poet mrijav pro toj chas, koly jogo krai''na bude nezalezhnoju suverennoju derzhavoju, koly v Ukrai''ni budut'' povazhaty movu, kul''turu ta istoriju narodu, a ljudy budut'' shhaslyvymy.

Im`ja Tarasa Shevchenka vidome v us''omu sviti: u bagat''oh krai''nah jomu postavleni pam`jatnyky, jogo tvory perekladeni majzhe na vsi movy svitu, jogo im`jam v Ukrai''ni nazvani navchal''ni zaklady, teatry, ploshhi, vulyci, mista.)